[ad_1]
Хімія
– Казахстан хоче стати центром виробництва зеленого водню та значним експортером енергії, що отримується з відновлюваних джерел. Проблема, однак, у тому, що чим більше відновлюваних джерел енергії у казахстанській мережі, тим більша залежність енергосистеми від Росії, — пишуть Олександра Федорська та Марія Шуровська у BiznesAlert.pl.
Вітроенергетика у Казахстані. Джерело: Флікр
2010 року Казахстан оголосив світу про чергове підкорення степової рівнини. Цього разу йдеться не про цивілізацію кочових народів, організацію колгоспів для депортованих з Європи чи випробування радянської ядерної зброї. Тепер степ використовуватиметься для виробництва екологічно чистої енергії.
Казахстан вирішив виробляти 15 відсотків своєї енергії з відновлюваних джерел енергії до 2030 року і навіть половину потреби до 2050 року. Країна поступово наближається до цих цілей. У 2022 році частка електроенергії, що виробляється Казахстаном із відновлюваних джерел, досягла 4,53 відсотка.
Степи Казахстану ідеальні для розвитку вітроенергетики: приблизно на 50% території країни вітер досягає середньої швидкості, що підходить для виробництва енергії, з найбільшим потенціалом у Каспійському, центральному та північному регіонах. Міністерство енергетики країни оцінює потенціал вітроенергетики 920 ТВтч на рік. Сам Казахстан споживає приблизно 92,13 ТВтч на рік — використання цього потенціалу відкриває величезні експортні можливості.
Енергія – це лише початок
Через величезний потенціал виробництво електроенергії є лише частиною великого завоювання степу: вже розробляються плани щодо виробництва зеленого водню та аміаку. Ця ідея вже знайшла своїх прихильників як інвесторів. Прикладом може бути гігантський вітряний та водневий парк Hyrasia One, розроблений шведсько-німецькою компанією Svevind Energy, бюджет якого оцінюється у 50 мільярдів євро.
– Ми плануємо встановити вітряні турбіни загальною потужністю близько 27 ГВт, – повідомив Svevind Energy у відповідь на запит Biznesalert.pl.
Завдяки центральному розташуванню проекту в Центральній Азії, тобто між Європою, Азією, Близьким Сходом та Аравійським півостровом, інтерес інвесторів високий. На багато потенційних ринків можна потрапити через Каспійське море. Щодо цього у Hyrasia One багато можливостей.
Необхідні інвестиції
У Казахстані на розвиток відновлюваної енергетики вже витрачено понад 700 млрд. тенге, що еквівалентно приблизно 1,4 млрд. євро. Це, очевидно, крапля в морі, цю суму доведеться багаторазово збільшити протягом наступних семи років. Крім того, в Казахстані практично немає ноу-хау в галузі інвестицій у відновлювану енергетику чи водень. Тому країні потрібні надійні інвестори – з грошима та досвідом. Свевінд Енерджі є прикладом цього.
В даний час найбільші інвестиції у відновлювану енергетику в Казахстані здійснюють компанії з Європи або Перської затоки. Для залучення перших необхідні прозорість ринку та зміцнення довіри, включаючи довіру до дистанційних відносин із Росією.
Усі казахські проблеми
Асель Нурбекова, програмний аналітик Департаменту енергетики та навколишнього середовища Програми розвитку ООН у Казахстані, в інтерв’ю газеті «Астана Таймс» наголосила, наскільки важливими для інвесторів є прозорість, стабільність та визначеність.
– Тому будь-які потенційні зміни на ринку електроенергії, зокрема запровадження механізму відбору, потребують прозорого та зрозумілого підходу. Вкрай важливо брати участь в обговореннях із спільнотою інвесторів, даючи достатньо часу для доопрацювання цих змін та реалізації їх таким чином, щоб інвестори могли планувати заздалегідь, сказала Нурбекова.
Фактори, які відлякують потенційних інвесторів і збільшують невизначеність, також включають волатильність національної валюти, оскільки в Казахстан експортується техніка та технології. Для вирішення цієї проблеми у 2022 році міністерство запровадило механізм індексації тарифів на період будівництва. Раніше індексація тарифів була можливою лише з моменту введення об’єкта в експлуатацію.
У Казахстані недостатньо розвинена транспортна інфраструктура для доставки турбін і панелей до місця призначення та їх регулярного обслуговування. Крім того, температура в Казахстані може коливатися від -50 до +50 градусів за Цельсієм. Це екстремальні умови, які деякі пристрої можуть витримати.
Радянські фонди
Ще однією проблемою є необхідність збалансувати відновлювані джерела енергії. Для підтримки безперервності енергопостачання країни Казахстану також необхідні інші заводи з виробництва турбін і панелей. Вони забезпечуватимуть електрикою у періоди відсутності сонця та вітру. Тут Росія переважно компенсує цей недолік, оскільки енергетичні системи взаємопов’язані ще з радянських часів. Електроенергія закуповується у Росії у рамках угоди про паралельну роботу енергосистем обох країн. Нова угода з цього приводу була підписана в Астані у листопаді 2023 року. Отже, у міру збільшення частки відновлюваних джерел енергії у своїй енергосистемі Казахстан стає все більш залежним від Росії, яка стабілізує нову казахстанську енергосистему та запобігає відключенню електроенергії. Це ускладнює стосунки з інвесторами із Європи.
Спокуса біля порту
Казахстан хоче компенсувати свої недоліки новою інфраструктурою: порт Курик має стати водневим хабом. Його розробляє компанія ТОВ «Semurg Invest», яка вже встигла зарекомендувати себе як така, що активно шукає ділових партнерів у Європі. На цій ниві є свої успіхи: у жовтні під час Брюссельського форуму Global Gateway Svevind Energy підписала меморандум про співпрацю із Semurg Invest.
– Наш промисловий завод із виробництва зеленого водню та аміаку буде збудовано прямо біля селища Курик. У цьому плані порт Курик є важливим інфраструктурним вузлом проекту, який ми плануємо з’єднати зі світовими торговими шляхами морським та залізничним транспортом. Спільно з Semurg Invest ми хочемо перетворити багатофункціональний морський термінал Саржа на водневий вузол на Транскаспійському маршруті, — заявили представники Svevind Energy у відповідь на запитання BIznesalert.pl.
Візантійський лобістський візит із Німеччини до Казахстану
[ad_2]
Говорит СМИ: Biznes Alert (Польша)
