[ad_1]
За даними QazTrade, на ЄС припадає 39% казахстанського експорту
Запровадження європейського транскордонного механізму викиду вуглецю (CBAM) вимагає багато роботи у співпраці з відповідними казахстанськими міністерствами та промисловим сектором. Про це повідомив заступник міністра екології та природних ресурсів Мансур Ошурбаєв, пише Казінформ.
За його словами, вже створена міжвідомча робоча група, яка оперативно розробить пропозиції та визначить, які ризики загрожують казахстанським підприємствам.
За даними Центру розвитку торговельної політики QazTrade, на ЄС припадає 39% експорту Казахстану, який включає сиру нафту, нафтопродукти, феросплави, вугілля, уран, пшеницю та інші. У 2023 році експорт Казахстану до блоку склав $41,4 млрд, з яких $388,7 млн — товари з високим рівнем викидів.
Заступник генерального директора QazTrade Нурлан Кульбатиров зазначив, що з минулого року центр у співпраці з Міністерством торгівлі та інтеграції проводить інформаційні заходи для експортоорієнтованих компаній щодо податку на викиди вуглецю.
«У наших виробників є питання щодо нової ініціативи транскордонного оподаткування. Ми підтримуємо цілі ЄС щодо сталого розвитку та декарбонізації, але ці цілі не повинні створювати перешкод для міжнародної торгівлі», – сказав він.
Дельфін Саллард, старший експерт Генерального директорату Європейської комісії з питань оподаткування та митного союзу, сказала, що транскордонне регулювання викидів вуглецю матиме найбільший вплив на вітчизняний металургійний, сталевий та алюмінієвий сектори. У 2022 році на них припадало приблизно 0,9% і 0,8% від загальної вартості казахстанського експорту до ЄС.
Як зазначила директор департаменту міжнародної інтеграції QazTrade Айнур Амірбекова, на сайті центру можна прочитати, що введення ЄС вуглецевого податку автоматично вплине на вартість експортованих товарів і, як наслідок, на конкурентоспроможність продукції. Підвищення витрат гіпотетично може закрити деякі ринки для казахстанської продукції. Тому підприємствам країни варто вже зараз почати працювати над декарбонізацією та переходом на альтернативні технології.
Казахстан має скоротити чисті викиди до 328,4 млн тонн вуглецю до 2030 року та скоротити викиди на 25% порівняно з рівнем 1990 року за умови міжнародної підтримки. Як пояснюють експерти OECD, це означає, що до 2030 року країна повинна скоротити частку видобутку вугілля з 65% до 40% і збільшити частку відновлюваної енергетики з 10% до 24%.
Нагадаємо, за підсумками 2023 року металургійні підприємства Казахстану збільшили виробництво сталі на 16,4% порівняно з 2022 роком – до 3,92 млн тонн.
[ad_2]
Сообщает: ГМК gmk. center (Украина)
