[ad_1]
До 2030 року майже 80% вугільних доменних печей Китаю мають бути закриті або реінвестовані
Це десятиліття має вирішальне значення для переходу сталеливарної промисловості Китаю до цілей, визначених Паризькою угодою. Країні необхідно використовувати певні важелі для прискорення промислової декарбонізації та залучення необхідного капіталу. Про це йдеться в останньому звіті некомерційної організації Climate Bonds Initiative (CBI).
До 2030 року майже 80%, або 730,8 млн тонн на рік, наявних в країні потужностей вугільної доменної печі потребуватимуть виведення з експлуатації або реінвестування.
Термін служби вітчизняних металургійних активів часто перевищує 40 років. Таким чином, інвестиційні рішення, прийняті сьогодні, можуть блокувати мільярди тонн викидів і потенційно мільярди доларів непрацюючих активів, зазначає CBI.
Організація вважає, що китайські інвестиції в сталь повинні відповідати Паризькій угоді про клімат, щоб уникнути такого сценарію.
Як зазначається у звіті, щоб декарбонізувати металургійний сектор Китаю до 2050 року, необхідні інвестиції в основний капітал, які оцінюються щонайменше в 1,6 трильйона юанів (220 мільярдів доларів). Фінансування потреб перехідного періоду може забезпечити стабільний борговий ринок.
Таким чином, необхідні кошти допоможуть залучити ринок мічених зелених облігацій і позик. На думку CBI, металургійні компанії слід заохочувати використовувати такі інструменти для фінансування трансформації.
Крім того, необхідна гармонізація настанов. Рекомендації щодо фінансування перехідного періоду вже існують на рівні провінцій, але потребують подальшої гармонізації як на регіональному, так і на міжнародному рівнях для підтримки потоків капіталу.
Організація каже, що правила та політика фінансування переходу повинні охоплювати всі види бізнесу, щоб прискорити впровадження виробництва з низьким вмістом вуглецю та забезпечити стимули для компаній.
Країна також повинна приділяти більше уваги методам глибокої декарбонізації (таким як «зелений водень») і екологічній трансформації малих і середніх підприємств.
Механізми ціноутворення на викиди вуглецю додадуть терміновості переходу до «зеленого» виробництва. Як зазначається у звіті, ринки торгівлі квотами на викиди та тарифи на CO2 на національному та міжнародному рівнях призведуть до зростання витрат і чинитимуть робочий тиск на сталеливарні компанії.
Сильна державна політика має створити попит на зелену сталь. «Зелені» державні закупівлі мають стимулювати та пришвидшити перехід металургійних заводів на низькоемісійне виробництво. У звіті зазначено, що урядові установи Китаю закуповують приблизно 350 мільйонів тонн сталі щорічно, що пов’язано з приблизно 689 мільйонами тонн викидів вуглекислого газу щорічно.
Китайські сталеливарні компанії вже почали рух до декарбонізації. Baowu, Ansteel і HBIS, на частку яких припадає 22% загального виробництва сталі в країні, оголосили цілі щодо скорочення викидів і почали дослідне виробництво на основі водню.
Нагадаємо, що до 2030 року Китай може стати найбільшим виробником зеленої первинної сталі завдяки своїй конкурентній перевагі у відновлюваній енергетиці та виробництві екологічно чистого водню. Такий прогноз надає неурядова організація Transition Asia.
[ad_2]
Сообщает: ГМК gmk. center (Украина)
