Ключевые проблемы украинских экспортеров в условиях войны — GMK Center

Компанії борються з недосконалим контролем трансфертного ціноутворення, відсутністю відшкодування ПДВ і негативним впливом валютних обмежень

Під час війни українські експортери борються з багатьма проблемами, які є наслідком як безпосередньо воєнних дій, так і неоднозначної практики контролюючих органів та наслідків недостатньо зважених управлінських рішень влади. Серед таких проблем – сумнівні методи контролю трансфертного ціноутворення, відсутність відшкодування ПДВ, різні валютні обмеження тощо.

Таку широку тему обговорили близько 40 представників бізнесу (експортні компанії, юридичні фірми тощо) та експертного середовища (особливо профільних асоціацій) на круглому столі «Проблеми експортерів під час війни: виклики регулювання», організованому Центр ГМК.

Нюанси контролю трансфертного ціноутворення

Одним із головних проблемних питань для українських експортерів гірничо-металургійної промисловості є недосконалість системи контролю за трансфертним ціноутворенням (ТЦ). Зокрема, висновок Верховного Суду України у справі «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» від 27 червня 2022 року дозволив ДФС використовувати котирування PLATTS як єдине джерело інформації для всіх операцій, пов’язаних із трансфертними цінами у видобутку, ПЕК.

Відповідно до Влодзімєж Бевза, провідний юрисконсульт Метінвест Холдингу, наведені ціни PLATTS є результатом суб’єктивної оцінки, точність якої не може бути перевірена. Використання PLATTS для питань контролю трансфертного ціноутворення може створити тиск на бізнес, оскільки використання конкретних котирувань може легко зробити будь-яку експортоорієнтовану українську гірничо-металургійну компанію збитковою. PLATTS також не розкриває джерела інформації та методологію розрахунку індикативних цін. Крім того, використання єдиного джерела інформації саме по собі суперечить суті трансфертного ціноутворення. Доповідач також навів докази того, що стандарти PLATTS (пп. 14.1.269-270 ст. 14 Податкового кодексу України) не регулюють ціни в контрольованих операціях у рамках трансфертного ціноутворення, а були прийняті законодавцем у 2015 році спеціально для оподаткування гірничої ренти .

«За даними аудиторських компаній Великої четвірки, ніде в світі немає практики використання єдиного джерела інформації при розрахунку трансфертних цін. Можна зробити висновок, що досвід України суперечить міжнародній практиці (коментарам ОЕСР та рекомендаціям ООН) та є дискримінаційним щодо українського бізнесу. Варто зазначити, що визнання PLATTS єдиним джерелом інформації для моніторингу трансфертного ціноутворення не врегульоване українським законодавством і є маніпуляцією з боку Державної податкової служби, оскільки ці норми регулюють лише орендну плату, – пояснює юрисконсульт. .

Таке рішення Верховного Суду створило прецедент, і ДФС почала застосовувати його не лише до гірничо-збагачувальних комбінатів «Метінвест» і Ferrexpo, а й до металургійних підприємств, які взагалі належать до іншого сектора економіки.

Крім того, українські податкові органи досить часто упереджено трактують стандарти контролю за трансфертним ціноутворенням на свою користь та використовують відверту маніпуляцію. Зокрема, контролюючи трансфертні ціни, податкова збільшує доходи компанії без симетричного зростання витрат у країні нерезидента, який купує товар. Це призводить до подвійного оподаткування суми такого коригування в Україні та в країні-нерезиденті, яка є стороною угоди про уникнення подвійного оподаткування.

«Угоди передбачають механізм уникнення подвійного оподаткування в таких випадках, а це означає, що договірна країна часто повинна надати право на симетричне зменшення податкової бази. Однак таке зменшення не відбувається автоматично — у процесі консультацій необхідно переконати компетентний орган країни реєстрації контрагента, що коригування в Україні проведено з урахуванням загальноприйнятих підходів до трансфертного ціноутворення. І якщо підходи будуть «односторонніми» і відкрито заперечувати, то переконати в цьому фіскальний орган іншої країни буде досить складно, каже він. Іван Шинкаренкопартнер консалтингової компанії KM Partners.

Виходом із цієї ситуації, на думку експерта, є розробка процедур взаємного узгодження із залученням відповідних органів держав, де знаходяться партнери-нерезиденти. У цьому випадку українські податкові органи, які часто спотворюють факти, більше не зможуть маніпулювати правилами трансфертного ціноутворення перед суддями, які не завжди можуть повністю оцінити всі складні аспекти трансфертного ціноутворення, а зіткнуться зі своїми іноземними колегами, які мають власні фіскальні інтереси. .

З мого боку Наталія Артемчуккоординатор податкової комісії Європейської Бізнес Асоціації зазначив, що асоціація готує свою позицію щодо суперечливого підходу податкової служби в питаннях контролю за трансфертним ціноутворенням, яка буде опублікована найближчим часом.

Проблеми з поверненням ПДВ

Ще однією проблемою для українських експортерів гірничо-металургійної продукції є питання блокування або затримки відшкодування ПДВ, яке останнім часом стало критичним. Відповідно до Ірина Євсюковакерівника бухгалтерського відділу Ferrexpo, компанія стикається з двома ключовими проблемами:

1. Блокування податкових накладних. Вона зазначила, що ця проблема відома багатьом компаніям. Податківці блокують податкові накладні, в результаті підприємства втрачають кошти та не контролюють фінансове планування, що особливо гостро відчувається під час воєнного стану.
2. Відмова або затримка у відшкодуванні ПДВ. Одна з причин – блокування податкових накладних, інша – нездатність контрагентів відстежити ланцюг поставок.

«Проблема відшкодування ПДВ експортерам існувала і до повномасштабного вторгнення, але зараз її вплив і наслідки стають критичними. Це стосується купівлі акцій у компаній, акціонерами чи кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, пов’язані з країною-агресором», – додав він. Інна Полуцигановадиректор із корпоративних та юридичних питань у Сентравіс.

На її думку, у випадку з Centravis інформація про «російський слід» є неправдивою, але податкова не визнає права компанії на відшкодування ПДВ. Компанія намагалася оскаржити це рішення в адміністративному порядку, але це не принесло результату, тому вирішення проблеми пішло в суд. Сentravis і прямий підрядник вже мають кілька позитивних судових рішень, кілька справ ще знаходяться на розгляді, але з урахуванням касацій вони можуть затягнутися на роки. Не допомагають навіть звернення компанії до відповідних інстанцій, Радміну, Мінфіну, ДФС та Мінекономіки з проханням врегулювати ситуацію та адаптувати законодавство.

Проте всі зусилля не привели до вирішення проблеми неповерненого ПДВ, яка станом на березень 2022 року в Сентравіс становила 312 млн грн (без штрафних санкцій). Це означає втрату оборотних коштів, необхідність пошуку альтернативних постачальників і переплати при закупівлі сировини, що збільшує собівартість продукції та робить її менш конкурентоспроможною.

Валютні обмеження

Іншою значною проблемою для експортерів є надмірне валютне регулювання, невизначеність і нечіткість застосування валютних обмежень. Прикладом правової невизначеності є наявність терміну повернення валютної виручки, який наразі становить 180 днів. Відповідно до Олександр Мінін, старшого партнера консалтингової компанії KM Partners, НБУ може запровадити термін розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами на термін до шести місяців. Востаннє він був запроваджений постановою НБУ №113 від 7 липня 2022 року, стандарт втратив чинність 1 серпня 2023 року і наразі цей термін не встановлено.

«Це проблема, оскільки платники податків з різних причин перевищують 180-денний термін повернення валютної виручки. Причинами можуть бути несвоєчасна оплата покупцем, несвоєчасна поставка продукції, передбаченої договором, процедурні моменти, — пояснює експерт.

У свою чергу директор ГР Інтерпайп Наталія Сидорук вважає, що необхідно продовжити термін повернення валютної виручки, оскільки в умовах логістичних проблем та експорту на віддалені ринки вкластися в цей термін не завжди можливо. За її словами, Мінекономіки, яке видає дозволи на продовження цих термінів, уже розглядає можливість зміни відповідної постанови, яка регламентує порядок їх видачі.

Другий аспект питання дедлайну полягає в тому, що податкові органи пильно стежать за його дотриманням і в разі порушення не соромляться нараховувати штраф – 0,3% на день від суми недоотриманого доходу або недопоставленої продукції.

Відповідно до Владислав Жабськийпартнера LBASE Law Firm, є кілька варіантів правового вирішення ситуації, якщо повернення валютної виручки вчасно неможливе.

1. Отримання висновку Міністра економіки щодо продовження строку виконання зовнішньоекономічного контракту (до закінчення строку розрахунків за контрактом).
2. Подача позову до нерезидента або ініціювання арбітражу (в залежності від умов укладеного договору).
3. Вирішення зустрічних позовів, коли сторони договору «винні» одна одній гроші.
4. Звернення до уповноваженого органу країни знаходження сторони зовнішньоекономічної угоди для отримання документа (свідоцтва, довідки тощо), що підтверджує настання обставин непереборної сили.
5. Отримання сертифіката Торгово-промислової палати України.

«У цій справі важливі два аспекти. По-перше, отримати таку довідку досить складно – має бути вагома доказова база того, що причиною невиконання умов договору стали конкретні форс-мажорні обставини. По-друге, навіть з такою довідкою при проходженні податкової перевірки потрібно надати максимальну кількість додаткових документів, щоб можна було простежити причинно-наслідковий зв’язок – додає юрист.

Крім того, для великих експортоорієнтованих підприємств залишається актуальним розширення встановлених лімітів і умов виплати дивідендів і відсотків за «старими» боргами. Незважаючи на те, що НБУ запровадив пом’якшення валютного регулювання, проблема обслуговування зовнішніх позик до кінця не вирішена.

«Якщо ми подивимося на дії НБУ щодо лібералізації валютних обмежень, то побачимо низку пільг для державних підприємств, які можуть обслуговувати кредити на певних умовах. Одна з останніх змін також стосувалася можливості обслуговування «нових» кредитів. Але питання в тому, чи українські компанії отримали кредити до війни і не можуть скористатися пропозицією НБУ», – зауважує Наталія Сидорук.

Відповідно до Олег Крикавський, директора по зв’язках з державними органами «АрселорМіттал Кривий Ріг», компанія несе індивідуальну відповідальність за неповернення контрагентами валютної виручки (при реалізації довоєнних інвестиційних проектів). ArcelorMittal звернувся до НБУ, але питання досі не вирішено. Водночас він зазначає, що попри певну лібералізацію валютного законодавства, принципових змін під час воєнного стану очікувати не варто.

«Все це схоже на цілеспрямовану державну політику щодо українських компаній, незалежно від того, іноземні вони чи ні. Компанії не повинні боятися відкритого діалогу з владою та публічного говоріння про проблеми. Влада боїться розголосу, вона завжди хоче, щоб її похвалили, але коли з її боку відбувається щось погане, не потрібно боятися про це говорити», – резюмує він. Ксенія Оринчаквиконавчий директор Національної асоціації гірничодобувної промисловості України.