[ad_1]
Нова хвиля SWAM може вплинути на 60 мільйонів тонн торгівлі сталлю до 2030 року
CBAM став новим викликом для світової торгівлі та світового ринку сталі. Зокрема, його впровадження змусило деякі країни розпочати або оголосити про розробку власного еквівалента транскордонного механізму корекції викидів вуглекислого газу.
Австралія. Уряд запланував два раунди консультацій щодо можливості запровадження механізму, щоб місцевий бізнес не опинився в невигідному становищі. Першими будуть розглянуті сталь і цемент. Очікується, що остаточний звіт за допомогою вчених буде завершено до третього кварталу 2024 року.
Велика Британія. До 2027 року країна планує ввести податок на імпорт продуктів з високим рівнем викидів. Він охоплюватиме такі сектори, як залізо, сталь, алюміній, добрива, водень, кераміка, скло та цемент. Подальші деталі, зокрема точний перелік товарів, на які поширюватиметься механізм, стануть предметом консультацій у 2024 році.
США. У 2023 році до Конгресу США було внесено чотири ключові законопроекти про клімат і торгівлю. Зокрема, у листопаді республіканець Білл Кесаді вніс до Сенату законопроект про введення імпортних мит на забруднення навколишнього середовища (Закон про тарифи на забруднення за кордоном від 2023 року). Він пропонує запровадити транскордонні збори на викиди вуглецю на імпорт сталі та іншої продукції, виробленої з більшою інтенсивністю вуглецю. Документ підтримали Американський інститут чавуну та сталі (AISI) та Асоціація виробників сталі (SMA).
Канада. Минулого року уряд Канади продовжив роботу над механізмом регулювання викидів вуглекислого газу (консультації щодо схеми європейського зразка відбулися у 2021 році). Це в першу чергу торкнеться місцевих компаній, які імпортують високоемісійну продукцію з-за кордону (сировина, інструменти, споживчі товари). Ідея полягає в тому, що механізм не повинен застосовуватися до продуктів з юрисдикцій, які мають вищий або еквівалентний тариф на вуглець. Це може спонукати ЄС і, можливо, США гармонізувати свої системи з канадською або запропонувати сертифікати визнання. Деякі провінції вже запровадили програми запобігання витоку вуглецю.
Японія. Країна вирішила запровадити ціноутворення на викиди вуглецю як частину своєї політики GX і розробляє GX-ETS (запроваджено у 2026 фінансовому році) та GX-Surcharge (запроваджено у 2028 фінансовому році). Система може стати певним еквівалентом CBAM і предметом переговорів з ЄС.
Латинська Америка. У майбутньому регіон може запровадити власний регіональний контроль над транскордонним імпортом вуглецевоємної продукції відповідно до Європейського CBAM, щоб збалансувати торгівлю. Представники металургійної галузі вважають, що це має статися зі створенням вуглецевого ринку.
Індія. Індійська влада планує створити власний податок на викиди вуглецю, зокрема для окремих експортних товарів до європейських країн відповідно до запропонованих ЄС правил CBAM. Також йшлося про введення податку на імпорт до Індії з Євросоюзу. Також висловлювалося припущення, що ЄС може знизити податок на викиди вуглецю для індійських експортерів і використовувати доходи від репатріації для кліматичних цілей країни.
Деякі країни стали противниками європейського транскордонного механізму коригування вуглецю.
Китайська асоціація металургійної промисловості (CISA) заявила, що CBAM створює новий торговельний бар’єр для експорту країни, не враховує різні етапи розвитку в різних країнах і суперечить принципу «спільної, але диференційованої відповідальності». Галузевий орган заявив, що цей механізм, як очікується, збільшить витрати Китаю на експорт сталі на 4-6%. Країна раніше заявляла, що ЄС повинен забезпечити сумісність CBAM з правилами СОТ.
Південна Африка та Індія оскаржують новий податок у Світовій організації торгівлі як дискримінаційний торговельний бар’єр. Африканська група СОТ стверджує, що адміністративний тягар механізму та його дотримання буде великим і непомірним для більшості, якщо не для всіх країн, що розвиваються.
Проти СВАМ виступила навіть Польща. Влітку 2023 року країна ініціювала юридичні оскарження, зокрема щодо CBAM та EU ETS. До Суду Європейського Союзу (CJEU) було подано чотири скарги проти положень пакету Fit for 55. Зокрема, уряд стверджує, що CBAM мав прийняти одноголосно, а не кваліфікованою більшістю.
Іншим джерелом занепокоєння країн-експортерів до ЄС є витік конфіденційної комерційної інформації. Коментарі з цього приводу висловили, зокрема, Індія, Тайвань і сталеливарники Японії та Південної Кореї.
Перший звітний період для імпортерів закінчується 31 січня 2024 року. До кінця цього року компанії матимуть можливість вибрати метод звітності за методологією ЄС, заснований на еквівалентному методі або стандартних показниках. Останній варіант діятиме лише до липня.
[ad_2]
Сообщает: ГМК gmk. center (Украина)
