[ad_1]
Безпека
– Зустріч Орбана та Зеленського у Києві – це перший крок до покращення відносин, які були напруженими протягом багатьох років, хоча фундаментальні розбіжності між Угорщиною та Україною залишаються. Будапешт не відмовиться від тісної співпраці з Москвою і продовжить виступати проти військової підтримки Києва, пишуть Ілона Гізіньська та Кшиштоф Нечипор із Центру східних досліджень (OSW).
Київ. Джерело: фрипік
- Переговори лідерів стосувалися як двосторонніх питань, зокрема прав угорської меншини на Закарпатті, так і українсько-російської війни.
- В останні місяці Будапешт пом’якшив своє несприятливе ставлення до Києва.
- Влада в Києві вже кілька місяців намагалася організувати візит Орбана, що було продиктовано необхідністю подолати небажання Будапешта інтегрувати Україну до Євросоюзу.
- Київ усвідомлює, що задоволення вимог Угорщини не призведе до зміни позиції Орбану чи покращення відносин. При цьому Україна намагатиметься не нагнітати відносини з Угорщиною та уникати явної критики на їхню адресу, кажуть експерти OSW.
2 липня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зустрівся у Києві з президентом Володимиром Зеленським. Це був його перший візит до України за сім років і він відбувся наступного дня після того, як Будапешт прийняв почергове головування в Раді Європейського Союзу (RUE). Переговори лідерів стосувалися як двосторонніх питань, зокрема прав угорської меншини на Закарпатті, так і українсько-російської війни. Під час короткої прес-конференції Орбан наголосив, що закликав Київ до встановлення режиму припинення вогню, що на його думку могло б прискорити мирні переговори. Зеленський, у свою чергу, оцінив, що діалог, що почався, може стати основою для розробки комплексного документа, що регулює відносини між Україною та Угорщиною.
Хоча жодних зобов’язуючих домовленостей досягнуто не було, тон переговорів був напрочуд позитивним, що особливо контрастує з несприятливою риторикою Орбана щодо України. Сам факт зустрічі у Києві є кроком до нового відкриття угорсько-українських відносин, які з 2017 року перебувають у глибокій кризі (ухвалення закону про освіту в Україні). Однак візит не віщує фундаментальної зміни у зовнішній політиці Будапешта, у тому числі відмови від тісної співпраці з Москвою. За даними МЗС Росії, у день зустрічі Орбана з Зеленським голова угорської дипломатії Петер Сійярто ініціював телефонну розмову зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим, під час якої вони дійшли згоди про необхідність боротися за права всіх національних меншин України.
Тактична корекція Угорщини
В останні місяці Будапешт пом’якшив своє несприятливе ставлення до Києва. Першим конструктивним кроком у цьому плані став візит до України міністра Сійярто, який у січні зустрівся зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою та головою Офісу президента Андрієм Єрмаком у прикордонному місті Ужгород. Угорщина перестала блокувати деякі ключові рішення ЄС щодо України: у лютому вона зняла вето на Український фонд і погодилася розпочати переговори щодо вступу з Києвом у червні. При цьому вони, як і раніше, блокують подальші транші рефінансування постачання зброї в Україну з Європейського фонду миру, а державам-членам довелося в обхід Будапешта домовитися про спрямування прибутку від заморожених російських активів на військову підтримку Києва. Орбан також заявив, що не перешкоджатиме рішенням на саміті НАТО щодо допомоги Україні, поки Угорщині не доведеться брати участь у їх реалізації.
На пом’якшення антиукраїнських настроїв Орбана, швидше за все, вплинули зростаючі політичні витрати його обструкції у питаннях політики ЄС щодо Києва. Ще у грудні 2023 року Будапешт намагався – погрожуючи накласти вето на важливі рішення щодо України – змусити інститути ЄС піти на поступки щодо заморожених коштів для Угорщини. Однак блокування подальших ініціатив ЄС посилило ізоляцію Орбана перед однаковим відношенням інших держав-членів. Візит до Києва, ймовірно, покликаний заспокоїти занепокоєння партнерів по ЄС, яке виникло у зв’язку з прийняттям Будапештом головування в ЄС, і максимально конструктивно продемонструвати Угорщину. Прем’єр-міністр наголосив, що приїхав до Києва як «представник ЄС», який намагається принести мир. Це послання електорату Фідес — останніми роками він став об’єктом жорсткої антиукраїнської кампанії, тому раптова зміна позиції з цього питання може бути внутрішньо проблематичною. Однак варто зазначити, що вимога про припинення вогню, яку висунув Орбан, не є позицією ні ЄС, ні НАТО.
Важливим контекстом візиту прем’єр-міністра Угорщини до Києва є також його нинішні зусилля щодо залучення союзників для Фідес у рамках спроб консолідації європейських правих. «Патріоти Європи», нове угрупування, оголошене Орбаном 30 червня, тепер включає угорську партію і ще три (чеську ANO, австрійську FPÖ і португальську CHEGA). Однак, щоб група була офіційно створена в Європейському парламенті, до неї мають приєднатися групи з трьох додаткових держав-членів. Таким чином, корекція політики уряду Орбана щодо України може спричинити збільшення його простору для маневру в європейській політиці – принаймні декларативну підтримку Україні висловлюють навіть деякі партії, відомі своїми симпатіями до Москви, такі як «Національне об’єднання» Марін Ле Пен. Пом’якшення угорським прем’єр-міністром свого проросійського іміджу може полегшити створення ширшого правого альянсу навколо «Патріотів Європи», який, ймовірно, стане новим втіленням групи «Ідентичність і демократія» (ID).
Україна: відкритість до виставки
Влада в Києві вже кілька місяців намагалася організувати візит Орбана, що було продиктовано необхідністю подолати небажання Будапешта інтегрувати Україну до ЄС. Оскільки Київ подав заявку на членство у лютому 2022 року. Угорщина заблокувала його просування цим шляхом, а також інші вигідні для нього рішення ЄС. Це сталося через проросійську політику Будапешта та відносини з Києвом, які з 2017 року, коли було прийнято закон про освіту, обтяжені суперечками про права угорської національної меншини на Закарпатті. Хоча Україна усвідомлювала, що переговори на найвищому рівні не принесуть прориву, влада використала приїзд Орбана, щоб продемонструвати партнерам по ЄС свою відкритість до вирішення основних спірних питань та продемонструвати, що глухий кут у переговорах про права національних меншин перебуває в безвиході. викликано конфронтаційною політикою Будапешта.
В останні місяці угорська влада поставила організацію такої зустрічі у залежність від виконання Києвом 11 пунктів, представлених в Ужгороді, які стосуються змін в українському законодавстві щодо прав угорської меншини в Україні. Їх представили після того, як у грудні 2023 року Київ виконав найважливішу вимогу Будапешта та утримався від збільшення частки української мови у школах. 25 червня у Брюсселі, коли були офіційно відкриті переговори щодо вступу України, віце-прем’єр Ольга Стефанишина підтвердила готовність країни реалізувати пункти, представлені Угорщиною. Цій заяві передували багато тижнів закритої роботи двосторонніх робочих груп з угорських вимог. Проте, схоже, що ця заява стала результатом необхідності моменту, оскільки принаймні деякі з них заходять надто далеко з погляду Києва — наприклад, поширення особливого статусу на регіони Закарпаття, де угорська меншина становить менше 10 відсотків населення, або надання представнику меншини місця у Верховній Раді України
Орбан і Зеленський не торкнулися докладно питання прав угорської меншини на прес-конференції. Вони заявили, що це має бути врегульовано в угоді про співпрацю між двома країнами, яка охопить усі українсько-угорські відносини. Однак вони не надали подробиць ні про його природу, ні про дату розвитку. Тому слід очікувати, що узгодження змісту угоди буде процесом, який буде суттєво розтягнутий у часі.
Хороша атмосфера візиту була затьмарена пропозицією прем’єр-міністра Угорщини про припинення вогню та початок переговорів Києва з Москвою. За словами Орбана, Зеленський відкинув цю пропозицію під час зустрічі, а під час прес-конференції він нагадав про підпис угорського представника на підсумковій декларації мирного саміту 15-16 червня у Швейцарії, припустивши, що Будапешт підтримує вирішення конфлікту на українських умовах.
Перспективи
Зустріч Орбана та Зеленського у Києві є першим кроком на шляху до покращення відносин, які були напруженими протягом багатьох років, хоча фундаментальні розбіжності між Угорщиною та Україною зберігаються. Будапешт не відмовиться від тісної співпраці з Москвою і продовжуватиме виступати проти військової підтримки Києва. Україна не піде на подальші серйозні поступки у своїй політиці щодо угорської меншини, особливо поки що триває війна. Анонсування системного оформлення двосторонніх відносин (наприклад, у формі двостороннього договору) – це скоріше декларація про наміри, а не конкретний план із конкретним тимчасовим горизонтом. Зустріч на найвищому рівні може сприяти транскордонному чи економічному співробітництву. Обидві сторони хочуть використовувати діалог насамперед для досягнення короткострокових політичних цілей. Для уряду Орбана ослаблення нинішньої напруженості у відносинах з Україною приносить вигоду завдяки розрахункам у європейській політиці, а також зростанню тиску США.
Для Зеленського ключовим питанням залишається нейтралізація протидії Угорщині інтеграції України з ЄС завдяки принципу одностайності на наступних етапах переговорів про вступ. Українська влада усвідомлює інструментальне використання проблем меншин та регулярне блокування Будапештом рефінансування ЄС військової допомоги Україні та її зусиль щодо інтеграції до ЄС та НАТО, що вона робить для реалізації своїх особливих інтересів у внутрішній та зовнішній політиці. Політика. Київ усвідомлює, що задоволення вимог Угорщини не призведе до зміни позиції Орбану чи покращення відносин. Водночас Україна намагатиметься не загострювати відносини з Угорщиною та уникати їхньої явної критики. Важливо, щоб Будапешт розпочав головування у Раді ЄС. Хоча це й не вплине безпосередньо на темпи процесу інтеграції Києва з ЄС (у цей період Єврокомісія проведе перевірку відповідності українського законодавства законодавству ЄС), це може стати для Угорщини додатковою можливістю поставити під сумнів на форумі ЄС легітимність допомоги, наданої Україні у війні проти Росії та готовність Києва інтегруватися до євроатлантичних структур.
Джерело: Центр східних досліджень.
Як виграти війну і вступити в НАТО? Ключова роль партнерства України з Альянсом
[ad_2]
Говорит СМИ: Biznes Alert (Польша)
