[ad_1]
Проекти на трьох ринках становитимуть 80% виробництва.
До кінця десятиліття Сполучені Штати, Європа та Китай домінуватимуть у світових поставках водню з низьким вмістом вуглецю завдяки сильній регуляторній підтримці та амбітним цілям зростання. Про це йдеться у відповідному звіті дослідницької організації BloombergNEF (BNEF), передає Bloomberg.
До 2030 року на ці три ринки припадатиме 80% світового виробництва зеленого водню. Очікується, що річні поставки зростуть у 30 разів до 16,4 млн тонн.
Очікується, що до 2030 року на Сполучені Штати припадатиме 37% виробництва водню з низьким вмістом вуглецю, тоді як на Європу та Китай припадатиме 24% та 19% відповідно завдяки потужній підтримці внутрішньої політики, включаючи субсидії та податкові пільги.
Велика частина виробництва водню в Європі буде надходити з Великобританії, Нідерландів, Іспанії та Португалії. Що стосується ситуації в Китаї, то її поки важко відслідковувати через відсутність інформації про урядові проекти та цілі, які ставить перед собою Пекін.
Відповідно до прогнозу BNEF New Energy Outlook 2024, очікується, що до 2050 року попит на всі типи водню зросте вчетверо до 390 мільйонів тонн, що буде спричинено такими галузями, як металургія, авіація та судноплавство. Прогноз зроблено за сценарієм нульових викидів, згідно з яким глобальне потепління обмежено на 1,5°C вище доіндустріального рівня, відповідно до Паризької угоди.
До кінця 2030 року зможуть працювати приблизно 95 ГВт електролізерів, що майже в 10 разів більше, ніж було затверджено раніше. Ймовірно, на цей метод припадатиме майже весь видобуток в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні цього десятиліття. У той же час, більшість поставок від великих виробників, таких як США та Великобританія, буде «блакитним» воднем, тобто виробленим з викопного палива, але в поєднанні з уловлюванням і зберіганням вуглецю.
Коли мова заходить про виробництво енергії, екологічне виробництво може забезпечити більшість різких скорочень викидів, необхідних до 2030 року, зафіксованих у BNEF. Це дасть більше часу для вирішення проблем у таких галузях, як сталеливарна та авіаційна, де економічно конкурентоспроможні рішення з низьким вмістом вуглецю ще не отримали широкого застосування. Досягнення чистих нульових викидів залежить від потроєння потужностей відновлюваної енергії до кінця десятиліття.
Навіть якщо трансформація буде результатом виключно економічних факторів, без додаткових політичних стимулів, частка відновлюваної енергії у виробництві електроенергії може перевищити 50% до кінця цього десятиліття.
Нагадаємо, європейська металургійна промисловість потребує 5 мільйонів тонн водню на рік для декарбонізації своєї діяльності. Таку оцінку зробив Аксель Еггерт, генеральний директор Європейської сталеливарної асоціації (EUROFER). Він зазначив, що основні металургійні проекти в регіоні будуть готові до використання водню в 2026-2027 роках, але є дефіцит запасів водню.
[ad_2]
Сообщает: ГМК gmk. center (Украина)
