[ad_1]
Однією з проблем вітчизняного гірничо-металургійного комплексу є кадровий голод
Майже три чверті (74%) роботодавців у країні відчувають нестачу кадрів. До таких висновків приходить дослідження українського ринку праці, проведене Європейською Бізнес Асоціацією спільно з експертом у сфері аналітики ринку праці Тетяною Пашкіною.
Ще 17% відчувають нестачу кадрів, 7% відповіли, що не відчувають.
За словами HR-спеціалістів, до переліку вакансій, які найважче заповнити, входить персонал середньої та вищої ланки (директори, менеджери) та виробничий персонал.
Серед проблем, які існують на українському ринку праці, респонденти називають дефіцит кадрів, мобілізацію, відтік кваліфікованих кадрів за кордон, виснаження та втому співробітників, небажання рекрутерів та роботодавців співпрацювати з кандидатами 40+, перерозподіл роботи всередині країни (концентрація кандидатів на робочому місці). у безпечніших регіонах).
Також зазначено, серед іншого, до невідповідності зарплатних очікувань кандидатів фінансовим можливостям підприємства та офіційного працевлаштування військовослужбовців (через ризик мобілізації).
Водночас 72% учасників опитування підтвердили, що їхні компанії планують підвищення зарплат у 2024 році. Як зазначається, 39% кадровиків заявили, що очікують його на рівні 11-15%, 28% — на рівні 6-10%, 13% — на рівні 16-20%. Лише 2% респондентів написали, що компанія планує підвищити зарплати більш ніж на 21%. Ці дані збігаються з планами та прогнозами генеральних директорів щодо підвищення зарплат співробітників, зазначеними в дослідженні EBA Business Forecasts for 2024.
У дослідженні взяли участь 109 фахівців у сфері управління персоналом (49% — керівники відділів, 24% — керівники середньої ланки, 26% — вищий менеджмент, 3% — нижчий менеджмент). Понад 60% учасників представляють міжнародний бізнес. 50% компаній є представниками великого бізнесу, 43% — середнього бізнесу, 7% — малого бізнесу. Дослідження тривало з лютого по квітень 2024 року та охоплювало період серпень 2023 – квітень 2024 року, участь була анонімною.
Слід зазначити, що проблему кадрового голоду піднімає і український гірничо-металургійний комплекс.
Зокрема, директора з персоналу групи Інтерпайп Віталій Пахомов в інтерв’ю Forbes Україна він повідомив, що з початком повномасштабного вторгнення плинність кадрів трохи знизилася, у 2023 році вона склала 12%. Проте компанія боролася з проблемою постійного браку персоналу на всіх виробничих підприємствах. У компанії працює 9,5 тис. осіб. працівників, але фактично працюють близько 8 тис.: 950 працівників Збройних Сил України, 600 перебувають у відпустці по догляду за дитиною чи іншій довготривалій відпустці.
Віталій Пачомов також зазначив, що ринок праці у прифронтових регіонах значно звузився внаслідок мобілізації та еміграції людей у більш віддалені від війни регіони.
Група прогнозує, що ситуація може погіршитися. Хоча підприємства «Інтерпайпу» віднесені до критичних підприємств, компанія може зарезервувати лише 50% військового персоналу. У нинішніх умовах замінити мобілізованих працівників нелегко, особливо в Нікополі, де кадровий голод досягає приблизно 25%.
Нагадаємо, директор зі сталого розвитку та персоналу Групи Метінвест Тетяна Петрук Він зазначив, що окрім викликів уповільнення економіки під час війни, проблем з логістикою та внутрішнього попиту, бізнес стикається з ще однією серйозною проблемою – нестачею людських ресурсів. На її думку, нинішня система бронювання не є гнучкою і не дозволяє набирати нових працівників. Зокрема, потенційні кандидати обирають тіньову роботу через можливість мобілізувати себе на етапі працевлаштування. Цю бюрократичну проблему можна вирішити, надавши компаніям можливість резервувати певну частину персоналу на рік наперед.
[ad_2]
Сообщает: ГМК gmk. center (Украина)
