[ad_1]
Основні напрямки експорту – США, Італія та Польща
За підсумками січня-червня 2024 року українські сталеливарні підприємства скоротили експорт товарного чавуну на 25,1% порівняно з відповідним періодом 2023 року – до 598,92 тис. тонн, що підтверджується даними Держмитслужби.
У червні експорт супутніх товарів склав 91,82 тис. тонн, тобто на 3% більше, ніж у попередньому місяці та на 45,8% менше, ніж у червні 2023 року.
Основними одержувачами українського чавуну за 6 місяців є США, Італія та Польща – 451 тис. відповідно. тонн, 36,71тис тонн і 29,9тис тон. У червні США імпортували з України 50,02 тис. шт. тонн чавуну (-35,1% м/м), Італія – 5 тис тонн (у травні імпорт відсутній), Польщі – 3,57 тис. тонн тонн (-44,4% м/м). ).
Експорт чавуну з України поступово сповільнюється з початку 2024 року, а в квітні впав більш ніж вдвічі порівняно з січнем. Відповідна динаміка зумовлена збільшенням обсягів переробки чавуну на внутрішньому ринку для виробництва продукції з доданою вартістю, яка є пріоритетною. Металургійні компанії збільшили виробництво після відкриття морського експортного коридору, що дозволило їм відновити доступ до ключових ринків перед повномасштабним вторгненням.
Водночас з травня експорт чавуну за кордон знову почав збільшуватися, що свідчить про погіршення ситуації в галузі та падіння попиту на готову продукцію. Зокрема, у червні виробництво сталевого прокату скоротилося на 3,9% м/м до 572 тис. шт. тонн, чавуну на 3,8% м/м до 629 тис. тонн тонн, а сталі на 0,4% м/м до 735 тис. тон .
Погіршення результатів галузі є наслідком тиску багатьох факторів, зокрема: зниження попиту на продукцію, проблеми з енергопостачанням, нестача кадрів через мобілізацію тощо.
Зокрема, 1 червня 2024 року постановою Кабінету Міністрів України № 661 внесено зміни до «Положення про особливості імпорту електричної енергії в умовах правового режиму воєнного стану в Україні», які зобов’язують українських виробників закуповувати не менше 80% електроенергії в ЄС за європейськими цінами, щоб уникнути вимушених обмежень поставок електроенергії. Раніше обов’язкова частка імпорту становила 30%.
Таке рішення уряду може мати багато негативних наслідків для енергозалежних промислових підприємств країни, особливо виробників залізної руди та металургії. Так, частка електроенергії у виробництві залізорудного концентрату становить 60%, окатишів – 32%, металопродукції в дугових електропечах – 24%, доменних і конвертерних печах – 3,5%.
Зростання вартості енергії спричиняє різке зростання витрат на виробництво, що робить подальше виробництво економічно невигідним, і деякі гірничодобувні та металургійні компанії попереджають, що це може призвести до повної зупинки виробництва. Загалом скорочення постачання електроенергії неминуче призведе до значного падіння виробництва та експорту.
Доходи від експорту чавуну за січень-червень 2024 року скоротилися на 26,9% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 226 млн дол. У червні вони становили 36,4 млн дол. США, тобто на 44,2% менше порівняно з відповідним періодом минулого року та на 5,3% більше, зокрема, /М.
Нагадаємо, за підсумками 2023 року Україна скоротила експорт чавуну на 5,8% порівняно з 2022 роком – до 1,25 млн тонн. Порівняно з довоєнним 2021 роком відвантаження чавуну за кордон зменшилось на 61,4%, або на 1,99. млн т. Експортна виручка вітчизняних підприємств скоротилася на 26,2% р/р. – до 471,5 млн дол.
Найбільшим споживачем виробленого в Україні чавуну у 2023 році була Польща – 51,9% у грошовому вираженні. До Іспанії припадало 21,4% експортних поставок, до США – 13,1%.
[ad_2]
Сообщает: ГМК gmk. center (Украина)
