[ad_1]
Таким чином, компанії залишаться конкурентоспроможними в контексті зеленої трансформації
Сучасний світовий вектор розвитку металургії, який полягає в переході на виробництво «зеленої» сталі, формує попит на високоякісний залізорудний концентрат. Це потребує додаткових зусиль з боку гірничо-збагачувальних комбінатів України, зокрема при переході з виробництва концентратів із вмістом заліза 64-68% на виробництво концентратів із вмістом заліза 70-71%, повідомляє UAprom. .
Такого висновку дійшли науковці під час міжнародної конференції «Залізорудні родовища України: сучасні проблеми та перспективи розвитку», яка проходила 21-22 березня в КНУ ім. Т. Шевченка. Він зібрав провідних науковців українських закордонних академічних установ, а також представників промисловості.
«Продукція, яка не відповідає вимогам якості, не буде потрібна ринку. Ми можемо просто втратити ці можливості продажу продуктів і втратити життєздатність нашого бізнесу. Тому зараз ми бачимо перспективні технології в зеленій металургії», – зазначила Олена Бєлан, експерт гірничодобувної галузі Групи Метінвест з видобутку залізорудної сировини.
Здатність гірничо-збагачувальних комбінатів забезпечувати сталу якість продукції з високим вмістом заліза дозволить українським підприємствам посісти лідируюче місце в «зеленій» модернізації Європи та інтегрувати українське виробництво у світову систему «зеленої» металургії.
Водночас науковці зазначили, що специфікою української залізорудної промисловості є використання бідних руд із загальним вмістом заліза близько 30%. Це вимагає подальшої обробки та збагачення руд, включаючи процеси фальсифікації та помелу, магнітної сепарації, флотації та зневоднення. В результаті порода з вмістом заліза 30% перетворюється в пухкий мономінеральний продукт консистенції пульпи — магнетитовий концентрат з вмістом заліза 64-68%. У свою чергу, збільшення вмісту заліза в кінцевих продуктах видобутку зробить їх більш ліквідним товаром, зазначив завідувач кафедри мінералогії, геохімії та петрографії Інституту геології КНУ ім. Т. Шевченка Сергій Шнюков.
Концентрат, отриманий у процесі глибокої переробки, є абсолютно новим продуктом, який суттєво відрізняється від руди, додав завідувач відділу корисних копалин Інституту геології ХНУ Володимир Михайлов. Т. Шевченка. Він зазначив, що це питання викликає сумніви у податківців, які посилаються на постанову про податки 2014 року, де нечітко сформульоване поняття первинної переробки руди.
«Ми ретельно досліджували це питання і виявили, що фундаментальні зміни якості відбуваються на етапі глибокої переробки руди. Він стає абсолютно новим продуктом — змінюється його агрегатний стан і мінеральний склад. Тому, на нашу думку, звинувачення податківців є безпідставними», – зазначив науковець.
До подібних висновків прийшла група вчених з Інституту геохімії, мінералогії та рудознавства ім. М.П. Семененка НАН України, в дослідженні якого зазначено наступне: «Правовий аспект полягає в тому, що магнетит в концентраті і магнетит в первинній руді є принципово різними мінеральними фазами: в концентраті це магнетит зі складом, близьким до стехіометричного, а в первинної руди, якою ми власне і є. У нас є твердий розчин маггеміту в магнетиті. Це означає, що в міру збагачення руди відбуваються зміни в кристалічному стані та хімічному складі основного мінерального компонента руди. Тому оподаткування рентної плати має бути завершено на етапі дроблення видобутої залізної руди.
Нагадаємо, у 2023 році Україна скоротила експорт залізної руди на 26% порівняно з 2022 роком – до 17,75 млн т. Порівняно з довоєнним 2021 роком експорт сировини скоротився на 60%. Виручка українських гірничо-металургійних компаній від експорту залізної руди скоротилася на 39,4% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. – до 1,77 млрд дол.
Основними виробниками залізорудної сировини в Україні є Інгулецький ГЗК, Криворізький металургійний комбінат, Полтавський ГЗК, Північний ГЗК, Центральний ГЗК, Південний ГЗК, АрселорМіттал Кривий Ріг, Суха Балка.
[ad_2]
Сообщает: ГМК gmk. center (Украина)
