Унификация энерготарифов угрожает остановкой украинской промышленности

Це рішення суперечить не тільки економічному сенсу, а й євроінтеграційним планам країни

Останнім часом українська влада вжила ряд дій, які призвели до різкого зростання вартості енергоносіїв для великих промислових споживачів. Відомо, що в умовах руйнування багатьох енергетичних потужностей і серйозного енергодефіциту важко обійтися без непопулярних рішень.

Однак час від часу влада приймає рішення, які мають значний вплив на галузь, без обговорення з самим бізнесом і без оцінки впливу на загальну економічну ситуацію в країні. Більше того, окремі заплановані рішення тепер виходять за межі економічної логіки, а разом загрожують найтяжчими наслідками для всієї економіки країни, яка і без того дуже важко функціонує в умовах війни.

Суть змін

Окрім вартості електроенергії, кожен споживач оплачує регульовані тарифи за її транспортування (передачу). 17 липня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), запланувала розглянути проект постанови «Про затвердження Змін до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії» (зміни до НКРЕКП). постанова № від 05.10.2018 1175)».

Проект постанови передбачає уніфікацію тарифу на розподіл електроенергії. Наразі цей тариф розділений за класами напруги:

1. 1 клас – великі підприємства, підключені до ліній електропередачі напругою 27,5 кВ і вище, які споживають понад 150 тис. МВт*год на місяць.
2. 2 клас – інші споживачі з малим споживанням електроенергії, приєднані до ліній електропередач напругою до 27,5 кВ.

Формальною мотивацією уніфікації тарифу на розподіл електроенергії є допомога малим підприємствам. За словами Дениса Сакви, старшого аналітика Dragon Capital, впровадження такого рішення призведе до зниження витрат на електроенергію – приблизно на 15% з урахуванням її ціни, тарифів на постачання та ПДВ – для дуже невеликої кількості споживачів малого бізнесу. Водночас незначне зниження тарифу на розподіл не створить додаткових стимулів для розвитку, які можливі лише за рахунок покращення бізнес-клімату.

«Це може бути абсолютно неприйнятною та критичною помилкою. Ми живемо в умовах війни і зараз говоримо про руйнування економіки внаслідок таких рішень. Влада повинна думати про те, як зберегти компанії, які платять податки, отримують валютну виручку, зберігають робочі місця і працюють, незважаючи ні на що», – наголошує він. Ольга БуславецьМіністр енергетики України (2020).

Справжньою мотивацією є передача субсидій на тарифи на розподіл для окремих споживачів промисловості.

«Ми розуміємо мотивацію цього рішення – бажання отримати ще більше коштів від промислових клієнтів. Однак тут державний апетит перевищує допустимий рівень, каже він Олександр Каленковпрезидента ОП «Укрметалургпром».

Нелогічне рішення

Плани щодо уніфікації тарифу на розподіл не мають економічного сенсу, оскільки наявність різних класів є результатом конкретних причин. У випадку великих споживачів, які використовують електроенергію високої напруги, це:

1. Електропостачання потребує менше силових пристроїв.
2. Вони дешевші порівняно з доставками одержувачам категорії II.
3. Втрати в електромережах значно менші.

«Ідея вирівнювання тарифів за класами порушує принцип каскадності витрат на формування тарифів, який є одним із базових принципів у системі європейської енергетичної політики. Фактично ті категорії споживачів, які користуються мережами, в яких утворюються відповідні втрати, мають платити за втрати мережі», – зазначає він. Андріан Прокіпексперт з енергетики Українського інституту майбутнього.

Крім того, великі споживачі обслуговують власну енергетичну інфраструктуру (трансформатори, підстанції та лінії електропередач) і сплачують за це втрати електроенергії.

Друге протиріччя – це невідповідність ідеї уніфікації тарифів усталеній практиці на європейському ринку, досвідом якої намагається скористатися Україна. У всіх країнах ЄС, крім Мальти, діють диференційовані тарифи (кількість класів 3 і більше).

Спроба запровадити в Україні єдиний тариф суперечить Директиві 2019/944 і Регламенту 2019/943, який реалізується в рамках програми «Інструмент для України». У цих документах зазначено, що тарифи на розподіл мають бути прозорими, недискримінаційними та відповідати фактичним витратам. У свою чергу Агентство Європейського Союзу зі співробітництва регуляторів енергетики (ACER) вважає за необхідне «уникати встановлення єдиного тарифу для всіх видів напруги».

Тобто в контексті євроінтеграційних процесів Україна має вдосконалювати систему класифікації споживачів за класами напруги, а не уніфікувати тарифну політику.

Це питання ціни

Донедавна тариф на розподіл для першого класу (0,24 грн/кВт-год) був приблизно в п’ять разів нижчий, ніж для другого класу (1,61 грн/кВт-год). У свою чергу, тариф ІІ класу дозволив покрити витрати на забезпечення електроенергією населення та малих підприємств. Підвищення тарифу призведе до п’ятикратного підвищення тарифу для абонентів першого класу, а для абонентів другого – знизиться приблизно на 25%. У результаті єдиний тариф становитиме 1,23 грн/кВт-год.

Відповідно до Олександра Каленковавеликі підприємства платитимуть двічі – за утримання існуючої енергетичної інфраструктури та частково за загальну інфраструктуру та втрати в мережах операторів систем розподілу, якими вони фактично не користуються.

Уніфікація тарифу в першу чергу торкнеться металургійних підприємств, цементних заводів, гірничо-збагачувальних комбінатів, сільськогосподарських підприємств та інших експортоорієнтованих підприємств. Загальний приріст витрат для великих споживачів складе приблизно 26 млрд грн — з 6,4 млрд грн до 32,5 млрд грн на рік, зазначає він Олександр Трофимет, віце-президент з енергетики Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine). В даному випадку мова йде лише про прямі витрати промислових споживачів, які оплачуватимуть збитки в мережах малих клієнтів.

«Ми просимо уряд втрутитися в цю ситуацію і не дати НКРЕКП прийняти рішення, яке завдасть шкоди українській економіці та суперечить європейським нормам, які Україна активно інтегрує у свій енергетичний сектор», – резюмує ArcelorMittal Кривий Ріг.

Чи не єдиним бенефіціаром від уніфікації тарифів стане НАЕК «Енергоатом», витрати якого на відпуск електроенергії населенню знизяться на 0,38 грн за кВт/год, або на 5-10 млрд грн на рік. Нагадаємо, держкомпанія компенсує різницю між тарифом для населення (4,32 грн/кВт-год) і ринковими цінами за ПСО (послуги з постачання електроенергії).

«Фактично ця зміна призведе до чергового перехресного субсидування – хронічної хвороби української енергетики. А споживачі 1 класу покриватимуть витрати та втрати споживачів 2 класу напруги», – каже він Андріан Прокіп.

Як зазначалося Денис Саква, наша країна вже мала досвід перехресного субсидування між регіонами («єдині тарифи» для регіонів). Ця практика була запроваджена на початку 2000-х років, але потім від неї відмовилися, оскільки вона спотворювала ринок.

«І знову ми спостерігаємо невірні сигнали ринку», — пояснює експерт.

Вплив на MMC

ГМК є одним із найбільших споживачів електроенергії. За даними Міненерго, до війни, у 2020-2021 роках, частка металургії в структурі споживання електроенергії в Україні становила 23%, або 27-29 млн кВт-год. Зі зрозумілих причин більш нової відкритої інформації немає, але відомо, що у 2022-2023 рр. Обсяги споживання зменшилися внаслідок знищення близько 40% виробничих потужностей та скорочення виробництва. Відомо, що у 2022 році металургія скоротила споживання електроенергії на 52% у річному вимірі.

Будь-яка форма збільшення витрат на енергію матиме значні наслідки для гірничодобувної та металургійної промисловості через високу енергоємність виробництва. За дослідженнями Центру ГМК, частка електроенергії у собівартості окатишів становить 32%, а залізорудного концентрату – до 60%. Найбільший показник у металургії — 25% — спостерігається при виплавці сталі в електродугових печах.

У разі запровадження єдиного розподільного тарифу гірничо-металургійні підприємства, за оцінками ПО «Укрметалургпром», будуть змушені платити додатково приблизно 10 млрд грн на рік. Витрати компаній галузі можуть зрости на 22 євро за МВт-год — головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко.

До загального зростання енергетичних витрат промислових підприємств можна також додати наслідки раніше прийнятих рішень. Нагадаємо, наприкінці травня для забезпечення безперебійного енергопостачання були збільшені максимальні максимальні тарифи (цінові стелі) для промислових споживачів і вимога щодо мінімальної частки імпортованої електроенергії (80%). І це на тлі того, що вартість електроенергії для промислових споживачів в Україні найвища в Європі. Оптова ціна на електроенергію в Україні на початку липня зросла до 127 євро за МВт-год, що на 62% вище середнього показника по ЄС.

«Ми вже бачимо, наскільки гостро стоїть питання ціни на електроенергію для гірничо-металургійного комплексу через запровадження зобов’язання імпортувати 80% електроенергії для забезпечення стабільних поставок. На галузь впливає сукупність факторів – дорога європейська електроенергія плюс вартість проїзду до перехрестя, а також подорожчання української електроенергії з червня через введення нових цінових порогів. Крім того, падають ціни на світових ринках сировини та сталі, що призводить до зниження маржі підприємств (marginsqueeze). Не виключено, що в таких умовах гравці галузі будуть «маневрувати» обсягами виробництва. Тому, на мою думку, перш ніж вносити такі пропозиції, регулятор повинен надати відповідне економічне обґрунтування та провести обговорення», – зазначає він. Денис Саква.

Зростання операційних витрат призведе до зростання собівартості продукції та зниження конкурентоспроможності продукції на експортних ринках. Це, у свою чергу, призведе до «ефекту доміно» з наслідками на рівні всієї країни.

«Скасування класового поділу стимулюватиме подальше скорочення обсягів виробництва або навіть повне закриття підприємств, що призведе до скорочення податкових і валютних надходжень, критичних у воєнний час. Крім того, стан гірничо-металургійної промисловості безпосередньо впливає на розвиток будівництва, машинобудування, залізничної та портової інфраструктури, а також оборонної промисловості, — підкреслює він. Олександр Каленков.

Крім того, згідно з Дмитро Кисілевськийзаступника голови Комітету економічного розвитку ВР, рішення про об’єднання призведе до прямого обману промислових інвесторів, які раніше інвестували у розвиток власної енергетичної інфраструктури.

Основні причини протиріч

Така ситуація склалася внаслідок дисбалансу влади в Україні загалом і під час війни зокрема, а також невиконання державними органами своїх прямих функцій. Вимога щодо уніфікації тарифів була висунута від імені Ставки Головкому, а уповноважений орган – Мінекономіки – не заперечив до проекту документа. У свою чергу НКРЕКП, хоч і є незалежним регулятором, але просто прийняла документ «до виконання», попри всі його суперечності.

Щоб уникнути негативних наслідків для галузі та національної економіки, галузь просить владу не стандартизувати тарифи на розподіл електроенергії.