Вінярський: Європа кидає енергетичний виклик Америці та Китаю

2 березня 2024 р., 16:00

Енергетика

– Через спробу конкурувати зі США та Китаєм у сфері трансформації енергетики та зміни клімату Євросоюз ухвалить два закони, які покликані допомогти Європі стати першим кліматично нейтральним континентом до 2050 року. Натхненні американським «Законом про зниження інфляції» правила охоплюють широкий спектр дій, які ЄС має намір зробити для боротьби з глобальним потеплінням та досягнення енергетичної незалежності, — пише Томаш Вінярскі, співробітник BiznesAlert.pl.

Кобальтова шахта Конго. Джерело: Вікіпедія.

• Минулого року Європейська комісія підготувала правила, які допоможуть європейцям зупинити потепління планети та прискорити процес відмови від традиційних джерел енергії.
• Європейський Союз планує добути до 2030 року щонайменше 17 стратегічних мінералів та елементів, що покриє щонайменше 10 відсотків потреби нашого континенту.
• Наш континент не хоче відставати від інших великих гравців у геополітичному плані, і енергетичний сектор не є винятком.

Ні для кого не секрет, що, борючись із зміною клімату та адаптуючись до енергетичної трансформації, окремі країни хочуть покращити свої позиції у міжнародному балансі сил. Вашингтон та Пекін залишаються найактивнішими гравцями на цьому полі. Проте нині Брюссель також хоче відповідати їм.

Минулого року Європейська комісія підготувала нормативні акти, які допоможуть європейцям зупинити потепління планети та прискорити процес відмови від традиційних джерел енергії. Нові правила мають бути введені у дію цього року. Вони були зібрані у два закони – «Закон про чисте нульове промислове виробництво» та «Закон про критичну сировину». Очікується, що наслідки першого з них забезпечать Європу 40% попиту на продукцію чистих технологій до 2030 року.

Європейські законодавці включають до числа стратегічно важливих чистих технологій: вітрову та сонячну енергетику, накопичення енергії, електролізери, паливні елементи, біогаз, методи вловлювання та зберігання вуглекислого газу та енергетичні мережі.

Крім того, «Закон про чисте нульове промислове виробництво» покликаний зробити Європу першим кліматично нейтральним континентом до 2050 року і має на меті запобігти викиду в атмосферу до 50 мільйонів метричних тонн вуглекислого газу до 2030 року. Все завдяки процесу секвестрації, тобто уловлювання та зберігання CO2. Закон також покликаний скоротити час очікування на отримання необхідних дозволів для інвесторів, які бажають реалізувати проекти в секторі чистої енергетики.

У свою чергу положення «Закону про критичну сировину» спрямовані на гарантування позиції ЄС на ринку рідкісноземельних елементів. Законодавці перерахували 34 корисні копалини та хімічні елементи, що мають особливе значення для економіки країн Співтовариства, з яких 17 вони визначили як «стратегічно важливі». До списку входять, наприклад, вісмут, кобальт, мідь, галій, германій, літій, марганець, графіт, нікель та вольфрам.

Європейський Союз планує добути до 2030 року щонайменше 17 стратегічних мінералів та елементів, що покриє щонайменше 10 відсотків потреби нашого континенту. Закон також запроваджує положення, згідно з яким не більше 65 відсотків річної потреби ЄС у рідкісноземельних металах може надходити з однієї третьої країни. На ринку рідкісноземельних металів домінує Китай. Піднебесна контролює до 90 відсотків світової переробки цієї сировини.

— Якщо Європа хоче відігравати провідну роль у переході до чистої енергетики, нам необхідно забезпечити створення високих виробничих потужностей та створити найкращі умови для інвестування у нові проекти, — сказала Кадрі Сімсон, комісар з енергетики.

Сімсон також сказав, що Закон про чисту нульову промисловість надає ЄС необхідну основу для того, щоб зробити кліматично нейтральні ланцюжки поставок стійкими та конкурентоспроможними в Європі та за її межами. У Брюсселі не приховують, що при створенні своїх нормативних актів, що регулюють принципи енергетичної трансформації та боротьби зі зміною клімату, Конгрес США ухвалив «Закон про скорочення інфляції» — добре відомий депутатам Європарламенту закон щодо цього виду інвестицій. 2022 року послужив прикладом.

На початку минулого року це було зустрінуто критикою з боку європейської влади. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн тоді назвала «Закон про зниження інфляції» «протекціоністським» актом і заявила, що його введення було покликане викликати «занепокоєння» в Європі. Тоді на звинувачення фон дер Ляйєн відповів посланець президента США з питань клімату Джон Керрі.

— Реакція інших країн не повинна бути такою: «Боже мій, не треба цього робити, це ставить нас у невигідне становище». Зробіть це також. За його словами, кожен має зробити те саме, щоб ще більше прискорити процес перетворення енергії.

Наш континент не хоче відставати від інших великих гравців у геополітичному плані, і енергетичний сектор не є винятком. Процес боротьби зі зміною клімату та перехід на нові джерела енергії – це завдання, розраховані на довгострокову перспективу. США, Китай та ЄС перебувають лише на початку свого шляху. Майбутнє покаже, хто переможе у цьому змаганні.

Вибори у США та енергетика – Трамп vs. Байден. Напруга