[ad_1]
Керівник європейської філії вважає, що з імпортного DRI можна виготовляти низьковуглецеву сталь
Зелений водень надто дорогий для використання на заводах ArcelorMittal в ЄС, навіть незважаючи на те, що компанія отримує багатомільярдні субсидії на обладнання. Про це голландському діловому журналу Trends розповів глава європейського відділення корпорації. Герт ван Поелвордепише Hydrogen Insight.
Така зелена сталь не зможе конкурувати на міжнародних ринках, але її можна виробляти з імпортованого заліза прямого відновлення (DRI), сказав він.
«Ми вже знаємо, що водень буде дорогим у Європі. Ми не зможемо цим скористатися, тому що повністю виключимо себе з ринку, – сказав Герт ван Поелворде.
Такі виробники, як ArcelorMittal, сподіваються використовувати водень для декарбонізації виробництва на своїх металургійних заводах, галузі, на яку припадає 7-8% усіх глобальних викидів парникових газів.
Політики закликають виробників усунути викиди в металургійному секторі за допомогою DRI, виробленого з використанням зеленого водню, і виробництва сталі з низьким вмістом вуглецю за допомогою електродугових печей, що працюють на відновлюваних джерелах енергії.
Але коментарі ван Поелворде, зазначає Hydrogen Insight, підтверджують занепокоєння щодо того, що заплановані ArcelorMittal нові заводи екологічної сталі, які отримали значні субсидії від урядів ЄС за умови поступового переходу на відновлюваний водень, насправді не використовуватимуть цей варіант роками.
Компанія очікує субсидії у розмірі 850 мільйонів євро від уряду Франції на встановлення DRI та двох електродугових печей на заводі в Дюнкерку та 460 мільйонів євро від влади Іспанії на заміну двох доменних печей на установку DRI та EAF. на заводі в Гіхоні, а також субсидію в розмірі 280 мільйонів євро від Бельгії на установку DRI і дві електродугові печі в Генті.
ArcelorMittal також отримав грант у розмірі 55 мільйонів євро на пілотну установку H2-DRI у Гамбурзі, Німеччина. В результаті загальна сума субсидій, запланованих для компанії на виробництво «зеленої» сталі, сягне 1,65 млрд євро.
ArcelorMittal вже є виробником DRI (в якості відновника використовується газ, а не водень). Проте корпорації потрібні ціни на водень близько 2 євро/кг, щоб зробити низьковуглецеву сталь, виготовлену з нього, конкурентоспроможною, зазначив ван Поелворде, навіть із прогресивними європейськими податками на вуглець.
У європейських програмах електролізу H2 можна виробляти лише за ціною близько 6-7 євро/кг або 5 євро/кг за умови певної оптимізації, сказав керівник європейського відділення корпорації. Він додав, що навіть імпорт «зеленого» водню був би недоцільним – наприклад, його транспортування з Африки, де виробництво дешевше, коштує 1,5 євро/кг.
Нагадаємо, згідно з прогнозом Fastmarkets, декарбонізація сталеливарної промисловості залишиться головною темою в 2024 році. Достатні запаси чистого водню та відновлюваної енергії за конкурентними цінами будуть мати вирішальне значення в цьому процесі.
[ad_2]
Сообщает: ГМК gmk. center (Украина)
